Як Велика тенісистка Галя дивувалася здібностям немовляти Андрія

Моя мати Галина (Царство їй Небесне!) Була Великою тенісисткою. У неї було з відро медалей, завойованих на аматорських змаганнях. Мати грала чудово: виманювала суперни-ць / ків до сітки вкоротами і перекидала красивими свічками. ТАКИМИ манерами ДОСІ козиряє ЕЛІТА ПРОФЕСІЙНОГО ТЕНІСУ.

Але цього мати навчилася в досить зрілому віці, коли мені було років 10. Таких людей з чемпіонським характером, як моя мати, важко чимось здивувати (хоча можна розсмішити).
Тому я так яскраво згадую, з яким здивуванням МАТИ розповідала про невдалі спроби сповити мене в дитячому віці. Мати з дитинства вміла сповивати і дресирувати кішок (виконувати команду “киця, гоп!”). Цей досить жорсткий цирк визрівав на тлі подій Курської Дуги.

А при сповиванні немовляти Андрія результат був ніякий. Мати кликала на допомогу сусідок. Вони охоче допомагали словом і ділом. “Але Андрюша все одно викручувався !!!”

Про це мати розповідала неодноразово на сімейних урочистостях. І навіть, здається, одного разу сказала: “І Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО НАШ АНДРЮША викрутиться з будь-якої СИТУАЦІЇ”, причому сказала це з деякою образою. І додала: “На тебе, Андрійку, де сядеш, там і встанеш!”

Вся ця філософія допомогла згодом нам з матір’ю стати непоганими тенісистами.